18 травня 2006 у Києві втретє зібралися
члени Української спілки германістів вищої школи на річній
конференції Спілки. Темою цього разу була „Мовна комунікація
у постіндустріальному суспільстві“. Фінансову та організаційну
підтримку Конференції германістів надала Німецька служба
академічних обмінів (DAAD).
Окрім близько 60 германістів з усієї України
у конференцзалі Лінгвістичного університету були присутні
також представники німецьких культурних організацій. Поряд
з DAAD був представлений Гете-Інститут в особі його керівника
пані Маріон Гаазе та Олафа Больбрінкера (Відділ освітньої
кооперації), Центральний відділ у справах освіти за кордоном
(ZfA) був представлений координатором Крістіаном Аксом.
Керівник Відділу Культури Німецького посольства у Києві,
Жан-П´єр Фрьолі, особливо підкреслив посередницьку
функцію української германістики у в німецько-українських
відносинах.
На початку засідання слово взяв президент
Спілки германістів, колишній стипендіат DAAD проф. Тарас
Кияк (Київ): має бути створена база даних членів Спілки
(на сьогодні у Спілці представлені близько 55 кафедр з усієї
України), виданий збірник матеріалів з доповідями минулорічного
з´їзду, Спілка вже видала два інформаційних бюлетеня.
На щастя, акредитації наукового журналу "Германістика
в Україні" Вищою акредитаційною комісією (ВАК) вочевидь
вже нічого не заважає: в журналі будуть опубліковані фахові
доповіді з германістики членів спілки, по можливості німецькою
мовою.
Зі Львова на запрошення президента Української
спілки германістів вищої школи приїхала президент Асоціації
українських германістів д-р Алла Паславська (і вона також
є колишньою стипендіаткою DAAD) та розповіла про дефіцит
та можливості покращення викладання німецької мови у школах
та ВНЗ. Обидва президенти мали нагоду під час з´їзду
обговорити можливості фахового співробітництва.
Після обіду учасники поділилися на п´ять
робочих груп, де обговорювалися фахові питання, що сягали
від класичних дисциплін германістики (фонетика, лексика,
морфологія), контрастивних німецько-українських студій до
впливу Болонського процесу на питання дидактики. На тему
Болонського процесу та інтернаціоналізації вищої школи доповідь
зробила також лектор DAAD у Донецьку Хельга Пеппель.
Окрім наукової роботи Спілці і передусім
її керівництву доведеться займатися багатьма організаційними
питаннями та проблемами: так, найближчим часом необхідно
створити власну сторінку Спілки в інтернеті. До виконання
цього завдання закликаються передусім члени Спілки у галузі
комп´ютерної лінгвістики!
