18 квітня у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна відбувся семінар колишніх стипендіатів Німецької служби академічних обмінів (DAAD), фонду Александра фон Гумбольдта та Ґете-Інституту. Біля сорока українських вчених та викладачів із Харкова, Полтави та Сум прийняли запрошення офісу DAAD у Києві та Німецького посольства у Києві й взяли участь у жвавій дискусії про те, чи потерпає Україна від відтоку кваліфікованих кадрів (т. зв. „відтоку мізків”), і як можна цьому відтоку протидіяти.

Першим доповів про ситуацію з „відтоком мізків” у Німеччині німецький референт доктор Мартін Вольбурґ. Розуміння проблем „відтоку мізків” у Німеччині зросло лише в останні роки, і Федеральний уряд та ВНЗ почали вживати адекватних заходів для протидії цьому процесу. Багато молодих висококваліфікованих німців вважають шанси зробити академічну кар'єру та провести наукові дослідження в Америці кращими, ніж у Німеччині, кожен сьомий німець, що захистив дисертацію, від’їжджає до США (30% з них залишаються там на тривалий час), троє з чотирьох Нобелівських лауреатів німецького походження працюють у США. Зараз у США працюють 7200 німців, що захистили дисертацію, та 69800 випускників ВНЗ. Проте Німеччина робить кроки, які б зробили привабливішим повернення та працевлаштування у Німеччині: молоді люди, що захистили дисертацію, можуть швидше розпочати самостійні дослідження й викладати на посадах так званих молодших професорів (Junior-Professor), оплату професорів перевели на модель адекватної їхній кваліфікації оплати. Мережі іноземних представництв, передусім DAAD, Фонду Александра фон Гумбольдта (AvH) та Німецького науково-дослідного товариства (DFG) забезпечують відповідною інформацією німецьких учених, що працюють за кордоном, і збільшують, таким чином, їхню готовність повернутися до своєї країни.

Пані доктор Ірина Вавилова продовжила висвітлення ситуації з відтоком висококвалафікованих кадрів з України. Хвиля еміграції кваліфікованих українців після проголошення Незалежності України досягла найвищої позначки впродовж 1994-1996 років. Математики, фізики, що займалися проблемами твердого тіла, дослідники напівпровідників, фізики-ядерники, а також лікарі полишили свою Батьківщину, надаючи перевагу передусім США, а також Німеччині. Загалом, за офіційними даними, близько семидесяти відсотків випускників ВНЗ, що виїхали за кордон, готові повернутись в Україну, за умови створення належних умов праці та поліпшення їхнього фінансового забезпечення.

Основною метою семінару колишніх стипендіатів DAAD були дискусії колишніх стипендіатів між собою. Три робочі групи (перша група – фахівці з технічних та природничих наук, друга – фахівці-економісти, третя – фахівці-філологи) обговорювали доповіді та порівнювали їх із ситуацією у власному ВНЗ. Загалом наголошувалась думка, що академічний обмін є необхідним для розвитку науки та техніки, і що свобода досліджень передбачає також свободу вибору місця для їх проведення, тобто виходить за межі країн. Недоліком німецько-українського академічного обміну є те, що він відбувається дуже асиметрично, тобто надто мало німецьких науковців відвідують Україну.

Дискусія розпочалася з обговорення доповідей: доцент математики з Харкова зазначив, що слід покращити умови повернення українських вчених, що працюють за кордоном. Нагально необхідним є, поміж іншого, спрощення процедури визнання українськими ВНЗ вченого ступеня PhD, який здобуто, наприклад, в США. Також порушувалося питання, чи не повинні західні ґрантодавці, надаючи стипендію, ставити умову повернення на Батьківщину; чи, навпаки, не слід втручатися в свободу вибору особистості, як це має місце в стипендіатів DAAD. Позитивно оцінили ефект протидії відтоку кваліфікованих кадрів програми DAAD „Леонард Ейлер”, що підтримує стипендіатів (наприклад, аспірантів інженерних наук) на Батьківщині; у партнерському університеті стипендіат перебуває лише короткий період. Українським та німецьким політикам порадили також інтенсивніше підтримувати контакти з українськими вченими, що виїхали за кордон, та інформувати їх про розвиток українських ВНЗ.

Для діяльності DAAD в Україні даний семінар виявився повним успіхом: він не лише висвітлив актуальну тему для академічного середовища, а й сприяв зміцненню зв’язків колишніх стипендіатів між собою. Офіс DAAD та Посольство Німеччини планують і надалі проводити заходи на місцях для колишніх стипендіатів в Україні і зміцнювати, таким чином, зв’язки між ними.